Викладено результати дослідження когнітивного, афективного і конативного компонентів професійної ідентичності державних службовців за допомогою автонаративів. Установлено функції ідентичності - професійну категоризацію та ідентифікацію відповідно до інтерпретації свого професійного досвіду. Виявлено специфіку соціальних репрезентацій (культурних, традиційних і сучасних) відповідно до типу автонаративу.

Проаналізовано за допомогою методу моментів трансформації форми експериментальних статистичних розподілів швидкостей навчальних дій. Показано, що залежності цих моментів від фази навчання можуть виступати як інтегральні покажчики формування нових синтетичних умінь та відповідних понятійних одиниць для групи суб'єктів навчання. Матеріали можна використати для автоматизації навчання, у тому числі дистанційного.

Охарактеризовано результати дослідження взаємозв'язку емоційного інтелекту та професійної спрямованості особистості. Узагальнено концептуальні підходи до розуміння емоційного інтелекту, окреслено особливості професіоналізму та задоволеність професійною діяльністю практичних психологів.

Описано методи інтерактивного навчання, та особливості їх використання на практичних заняттях із психології. Обгрунтовано необхідність активної участі студентів у процесі професійного навчання. Наведено приклади методичних прийомів, використання яких сприятиме появі у студентів інтересу до навчання та прагнення до залучення безпосередньо в процес навчання для формування якісних професійних знань.

Висвітлено результати дослідження моральних аспектів поведінки в кіберпросторі. Проаналізовано фактори, здатні впливати на формування і трансформацію моральних регуляторів поведінки у віртуальному світі. Зроблено висновки апробації використання нових комунікативних технологій у соціально-психологічних дослідженнях. Використано й інтерпретовано дані опитування, проведеного в соціальній мережі "VKontakte" (червень 2011 р.).

Представлена теоретико-методологическая основа концепции Н. А. Фоминой по комплексному изучению проявлений личности в речи, в частности в тексте как продукте индивидуальной речевой деятельности.

Розглянуто феномен міжособистісного розуміння як компонента психологічно-управлінської компетентності. Проаналізовано засади компетентністного підходу до оцінки ефективності управлінської діяльності, управлінські моделі компетентності та місце міжособистісного розуміння в структурі управлінської компетентності. Наведено результати емпіричного дослідження феномену та його зв'язку з показниками емоційного інтелекту на вибірці держслужбовців.

Висвітлено обмеження диспозиційного підходу до аналізу поведінки суб'єкта, визначено основні положення ситуативного підходу. Наведено модель факторів, що обумовлює сприйняття ситуації. Запропонована модель враховує подвійність позиції суб'єкта (просторовий аспект), подвійну спрямованість факторів, що детермінують (часовий аспект), подвійний характер дій, які здійснює суб'єкт (інформаційний аспект) та подвійну роль суб'єкта в генезисі ситуації (енергетичний аспект).

Проаналізовано теоретичні погляди на проблему мотивації як основу детермінанту формування професійних очікувань майбутніх фахівців. Визначено соціально-психологічні особливості впливу мотивації на професійні очікування майбутніх фахівців.

Виділено основні чинники, що обумовлюють особливості становлення чоловічої гендерної ідентичності за умов виховання в неповній сім'ї: відсутність батька в сім'ї в аспекті невиконання ним ключових ролей; актуалізація руйнівних впливів матері, пов'язаних із загальножіночими глибинними інтенціями, особливостями її особистості та об'єктивними чинниками життя матері-одиначки; якість образу відсутнього батька як фундаменту для формування образу чоловіка.

Висвітлено психологічні аспекти педагогічного спілкування, як основної форми взаємодії в педагогічному процесі. Проаналізовано суть, функції, сторони, стилі педагогічного спілкування. Описано комунікативний, інтерактивний, перцептивний складники та структуру педагогічного спілкування. Встановлено, що педагогічне спілкування як один з елементів загальної культури і як психолого-педагогічний різновид людської діяльності становить собою складний соціально зумовлений процес обміну думками й почуттями між учасниками навчально-виховного процесу в усіх сферах їх педагогічної діяльності, яка реалізується за допомогою різноманітних засобів комунікації.

Розглянуто мовленнєві комунікативні дії у двох ракурсах: як елементи соціальної поведінки та як системні компоненти спільної діяльності людей. Проаналізовано залежність практичної ефективності соціальної взаємодії від досягнення комунікативних цілей суб'єктів мовленнєвого спілкування. Досліджено комунікативні аспекти соціальної адаптації та інтеграції.

Розглянуто актуальні питання професійної компетентності та професіоналізму, проаналізовано основні сучасні підходи до вивчення означеного феномену. Увагу приділено визначенню і тлумаченню суті понять "компетентність" та "професійна компетентність".

Обгрунтовано професійно-психологічний тренінг корекції та розвитку відповідальності менеджерів промислового підприємства; розкрито структуру та зміст основних модулів вищеназваного тренінгу; проаналізовано критерії та загальні результати за основними параметрами через анкетування та статистичну обробку даних психодіагностики; зроблено висновки щодо ефективності цього тренінгу для розвитку та корекції професійної відповідальності керівника.

Розглянуто основні методологічні принципи, методи, етапи корекційного процесу. Обгрунтовано використання гуманістичного підходу до корекції мотиваційної сфери учіння та підібрано комплекс корекційних завдань для розвитку цієї сфери в молодших школярів із порушеннями слуху.

Обгрунтовано залежність ефективності професійної діяльності державних службовців від розуміння їх актуальних потреб та мотивів; представлено результати емпіричного дослідження щодо виявлення мотиваційних факторів, які здійснюють домінувальний вплив на ефективність діяльності державних службовців, сформовано їх рейтинг значущості.

Проаналізовано сутнісні особливості феномену життєвої перспективи особистості, визначено основні її складники. Виявлено, що життєва перспектива є способом усвідомленого, відносно структурованого освоєння особистістю свого близького та віддаленого майбутнього.

Розглянуто депресію, як психологічний стан і як реакцію психіки на певну психотравмуючу ситуацію, - зокрема на розуміння пацієнтом наявного в нього діагнозу невиліковної хвороби - ВІЛ-позитивного статусу. Розкрито механізми прояву цієї симптоматики та основні напрями роботи психолога з такою категорією пацієнтів.

Представлено психологічні аспекти проблеми лідерської обдарованості гімназистів. Проаналізовано сучасний стан розвитку проблеми, визначено основні якості та психологічні особливості лідера, які складають лідерську обдарованість. Запропоновано інструментарій для психологічної діагностики лідерської обдарованості школярів. Надано результати емпіричного дослідження лідерської обдарованості учнів гімназії.

Розглянуто феномен професійної самореалізації, виокремлено основні характеристики цього процесу в працях вітчизняних та західних науковців-психологів. Емпірично з'ясовано специфіку професійної самореалізації в педагогів дошкільних освітніх установ із різним стажем роботи.